Молоді амбасадор(к)и розмаїття. У програми є початок, немає завершення

Наприкінці серпня 2023 р. молоді амбасадорки та амбасадори розмаїття зібралися в Івано-Франківську, щоби вкотре побачитись, обговорити результати своїх проєктів, обмінятися досвідом. Можна б також сказати: “Щоб відсвяткувати завершення цьогорічної програми”. Та це не зовсім вірно. Так, проєкти зроблені, звіти здані, а молодих людей, які цим займалися, варто привітати з добрими справами. А все ж таки, це далеко не кінець історії. Це, по-суті, початок. Чому так? Чим можуть пишатися команда програми й самі амбасадорки та амбасадори? Які можливості та виклики їх чекають? Про це в матеріалі.

Як це було

“Молоді амбасадор(к)и розмаїття” —  програма, створена для людей, які  бачать себе в громадському активізмі. Вона допомагає навчатися, знайти однодумців, діяти. Програма стартувала ще 2019 року й відтоді ГО “СТАН” постійно її вдосконалює.

Ось як це спрацювало цьогоріч. Спочатку на Хаті-Майстерні в Карпатах відбулися вступні тематичні воркшопи. Кожен з них —  це чотири насичені дні. Молоді люди отримали знання, яких їм не пропонує школа чи університет. Спілкувалися про фемінізм, права людини, й зокрема права ЛГБТКІ+, про екологію, деколонізацію, про важливість пам’яті й про те, як мистецтво впливає на соціум. Вчилися співставляти нові знання із життям власних спільнот. З тим, що відбувається у їхніх містах та селах, навчальних закладах. Міркували, які зміни необхідні. Що реально можна зробити? За допомогою яких проєктів, ініціатив? Чи потрібно це іншим людям, чи справді йдеться про загальну користь?

13 проєктів молоді отримали фінансову й менторську підтримку від ГО “СТАН” та партнерів. Тож літо  для амбасадорів та амбасадорок стало часом напруженої роботи. 

Та не обійшлось і без мандрів, а тим більше — без моря. Учасниці й учасники їздили до різних регіонів України, щоб знайомитися з місцевими організаціями, налагоджувати співпрацю, вчитися в них. Крім того, найбільш вмотивовані амбасадори й амбасадорки півтора тижні провели в Боснії та Герцеґовині, де вивчали досвід повоєнного відновлення країни. Побували в Сараєві, Баня-Луці, Мостарі, й нарешті в Неумі, на березі Адріатичного моря. Скрізь розмовляли з місцевими активістками та активістками, з простими людьми. Намагалися зрозуміти, чи можна застосувати для України їхній досвід, а якщо так, то яким чином.

Іншим теж не байдуже

Ми вже згадували: молоді люди отримала можливість вчитися і можливість діяти. Та чи не найголовніше, що дала їм програма — звела їх докупи, познайомила між собою. Це дуже важливо, адже все, що ставалося в нашій історії, ставалося там, де перетиналися люди. Інакше не буває.

На програмі зібралися учасники та учасниці з усієї країни. Вони різні, з різними досвідами та історіями. Котрісь із них змушені були переїхати з тимчасово окупованих територій. Хтось вчиться у школі, а хтось в університеті. Хтось уже працював у громадському секторі, а для когось це вперше. Така різноманітність допомагає їм виходити за бульбашки власних уявлень. Дає можливість вчитися одним в одних. 

А крім того, молодим людям важливо бути в середовищі таких як вони, небайдужих. “Головне, що залишилось після програми — це усвідомлення, що я можу щось робити, що я насправді впливаю на середовище, в якому живу. — Каже учасниця програми Софія Панченко. —  Досі я цього не усвідомлювала. У школі це зводиться до банального “вчителька сказала, маєте так зробити”. Тут я прийшла й бачу, як люди самі беруть і щось роблять. От і я хочу зробити щось у своєму місті. Бачу, що не так —  хочу зробити краще. Або зібрати навколо себе людей, щоб ми разом подумали, як це зробити. Усвідомлення, що людям навколо теж не байдуже, і що я можу поділитися цим із ними, й ми разом щось змінимо — це дуже важливо. Це абсолютно змінює ставлення до світу. Це додає сил”.

Не прощатися

Протягом липня молоді амбасадор(к)и втілювали в життя свої проєкти, а 22-23 серпня більшість із них зібралася в Івано-Франківську, щоби вкотре побачитися, відрефлексувати й відсвяткувати здійснення задумів. Перший день провели в інноваційному центрі “Промприлад. Реновація”. Розповідали одні одним про зроблене та про поїздку до Боснії і Герцеґовини. Пізніше, разом з фасилітаторками, міркували про майбутнє спільноти амбасадорів та амбасадорок. Другого дня провели  акцію до Дня Державного прапора України. Пройшлися центром Івано-Франківська з плакатами,  що заохочують до розмови про важливі для всіх нас речі. Спілкувалися з містянами, яких зустрічали.

Потім обговорили те, що відбулося. А ще пізніше, обіймалися і бажали одні одним скоро побачитись знову. І роз’їздилися по домівках. Може здатися, що для них це завершення програми. Але ж ні, зустріч в Івано-Франківську була не для того, щоб поставити крапку. “Суть у тому, щоби збільшити своє коло спілкування. — Пояснює учасник Владислав Ловга. — Амбасадори та амбасадорки побачилися, обмінялися досвідом. Це було потрібно, щоб ми побачили, як усе виходило, зрозуміли, в кого які були складнощі. Зрозуміли, на що треба звертати увагу. І так само це про становлення планів на майбутнє”.

Поки люди вчилися, працювали над своїми ініціативами й планували майбутнє, мимоволі сталося дещо дуже й дуже важливе. “Відбулася побудова мережі потенційно активних молодих людей, які можуть поширювати цінності демократії, прийняття різноманіття. — Міркує фасилітаторка програми Соломія Зінець-Мацишин. — Хочеться розширювати цю мережу. Я випускниця “Амбасадорів” 2019 року. Я тоді вважала, що це найуспішніший проєкт СТАНу в плані впливу на громадянське суспільство й на розвиток активізму. Зараз це ще раз підтверджується. Думаю, що форма, яку придумали ще тоді (молоді люди мають довготривалу підтримку та системні можливості для розвитку) — дуже добре працює зараз. Це впливає на те, що молодь буде залишитися в громадському активізмі, або ж просто буде активно відстоювати ці цінності”.

Далі буде

Те, що не йдеться ні про завершення програми загалом, ані для цьогорічних її учасників — не абстракті слова. Робота над організацією наступного етапу “Молодих амбасадорів та амбасадорок розмаїття” вже почалась. У цілому програма буде схожою на попередню, але з урахуванням цьогорічного досвіду. “Тематичні воркшопи залишаються. — Розповідає фасилітаторка й співкоординаторка програми Юлія Любич. — Ми  зараз шукаємо теми й визначаємо, з чим будемо працювати. Наприклад, була тема гендерної рівності й прав ЛГБТКІ+, тепер хочемо її залишити”. Також у команді звернули увагу, що багато часу й енергії забирають питання щодо проєктного менеджменту. Надалі їх планують відокремити від тематичних воркшопів, аби проєктного менеджменту навчалися вже ті учасники й учасниці, які готові пропонувати конкретні ініціативи. Так це вже буде  робота з реальними кейсами. З іншого боку, це розвантажить вступні воркшопи й дозволить краще зосередитися на їхніх ключових темах.

Крім того, в рамках програми з’явиться опція індивідуальної підтримки для молодих людей. “Буде можливість підтримати якісь додаткові курси, відправити на навчання, оплатити ті речі, які необхідні”. — Пояснює Юлія Любич.

Щодо теперішніх випускниць та випускників, вони зможуть стати менторами для молодих людей, які прийдуть на наступну програму. Також матимуть можливість додатково навчатися, щоб стати фасилітаторами й фасилітаторками.  “Хочемо запросити п’ятнадцятьох минулих амбасадорів  і амбасадорок навчатися фасилітації й хочемо залучати їх до проведення подій. — продовжує Юлія. — Вони будуть поповненням до нашої тренерської команди”.

Хочемо ми того чи ні, нічого не минає безслідно. А якщо говорити про окремі проєкти, іноді вони не закінчуються, а змінюються, перетворюються на щось нове, стають початком або прикладом для наступних. Схоже вийшло і з програмою “Молоді амбасадор(к)и розмаїття”. Ми знаємо коли і як вона стартувала. Бачимо, де починається цей потік. Та далі з нею пов’язані багато починань, ініціатив, спільнот. Потік стає річкою, а та зливається з іншими. Тому й сказав на зустрічі в Івано-Франківську співзасновник СТАНу Ярослав Мінкін: “Сьогодні ми не прощаємося. Ця зустріч — новий етап. У програми є початок, але в неї немає завершення”.

Проєкт “Молоді Амбасадор(к)и Розмаїття” реалізує громадська організація “СТАН” у партнерстві з альянсом за права, рівність та міжнародну солідарність “Action Aid” за підтримки Disasters Emergency Committee (DEC). Ревіталізація та утеплення безпечних просторів для молоді здійснюється за підтримки Global Fund for Children (США) та Terre Des Hommes (Німеччина).