Обізнаність проти страху

Проєкти Молодих амбасадор(ів)ок розмаїття щодо гендерної рівності,  фемінізму, лідерства та прав ЛГБТКІ+

Ми живемо у світі, де гендерна рівність, повага до різноманіття — не статус-кво, а ціль, до якої ще йти і йти. Причому, багато хто насторожено ставиться до ЛГБТКІ+ спільноти, чи фемінізму, бо не дуже й уявляє, про що йдеться. Для когось, може, перше — це 50 відтінків розпусти, а друге — наступ войовничого жіноцтва. І це не жарти, на жаль. Наслідки таких уявлень теж невеселі, й нерідко стають причиною дискримінації чи фізичного насилля.

Ми люди, й ми боїмося темряви. Темрява — це невідомість. І така вже наша природа: коли чогось не знаємо, не можемо розгледіти, то вигадуємо монстрів у закутках. Тож коли хтось агресивний до фемінізму, або до прайдів — найчастіше це страх перед невідомим. “У чому наші проблеми? В необізнаності, — міркує експертка в темах ЛГБТКІ+ спільноти, гендерної рівності та фемінізму, тренерка програми “Молоді амбасадор(к)и розмаїття (YDA) Олена Григоряк. —  Обізнаність, освіченість допомагає критично мислити. Розуміти, як ці речі можуть допомогти жити вільно, без страху. Бо ж постійно “треба” боятися. Боятися рома, боятися гея…  Обізнаність потрібна, щоб люди розуміли — не варто боятися того, чого вони не знають”.

Олена Григоряк не лише тренерка YDA, а й координаторка чернівецького представництва ГО “ІНСАЙТ”, яка має великий досвід роботи з темою захисту прав ЛГБТКІ+ людей. Тепер цей досвід переймають учасниці й учасники програми “Молоді амбасадор(к)и розмаїття”. На воркшопах молодь має можливість навчатися, працювати над своїми ідеями з менторською підтримкою досвідченіших колег. У рамках програми молоді активіст(к)и можуть отримати мінігранти для втілення цих ідей. Як наслідок, виникає все більше нових проєктів та ініціатив. Порушуються теми, що раніше були в суспільстві непроговорені. А спілкування, діалог — це те, що ми можемо протиставити необізнаності.  Далі розповімо про деякі з цих проєктів, і про важливість навчання для дій, а дій — для навчання.  

MePower і повага до різноманітності

Один із найяскравіших медійних просвітницьких проєктів в рамках YDA, що торкається теми гендерної рівності, прав ЛГБТКІ+, фемінізму — створення додатка MePower. Це медійна платформа, де зібрані освітні матеріали, новини, анонси, інформація про гранти й можливості для жінок і спільнот з високим рівнем ризику. Додаток вже доступний для завантаження на Google Play і незабаром буде на AppStore.  “Спочатку ідея була обмежена лише темою фемінізму,  — розповідає членкиня команди Me.We.Women Ольга Капець. —  Та поступово ми почали розширювати її на ЛГБТКІА+ спільноту й інші вразливі групи. Розкривати теми, які стигматизовані в суспільстві: теми секс-освіти, руйнування стереотипів”.

У  додатку також є інформація що може допомогти людям, які опинилися у скруті, або потребують психологічної підтримки. Корисні посилання та номери гарячих ліній. Корисні, знову ж таки, для якомога ширшої аудиторії. “Найголовніша цінність нашої команди — повага до різноманітності, — підсумовує Ольга Капець, —  і додаток поєднує цю різноманітність. Нашою метою було говорити не лише про білих чи цисгендерних, а про всіх жінок, і досліджувати їхні проблеми комплексно. Саме цей пункт є найважливіший. Ми стараємося говорити про всіх, незалежно від ідентичності чи приналежності”.

Автор(и)ки додатку переконані, що MePower може стати доброю альтернативою тих, хто черпає інформацію з груп у месенджерах. “Багато людей, особливо з громадського сектору, зараз користуються телеграмом, — міркує Ольга, — підписані на канали, з яких дізнаються про можливості, гранти. Телеграм, наскільки ми знайомі з новинами, за кілька місяців може бути неактивним. Наш додаток буде заміною Телеграму, й таким платформам, де люди зазвичай шукали можливості”.

“Фемінізм”, “маскулізм” і те, що за ними

Роксолана Стахнів — випускниця програми Молоді Амбасадор(к)и розмаїття і проєктна менеджерка молодіжного центру “Хижка”, що в місті Долина, Івано-Франківської області. Цьогоріч в рамках YDA разом з командою центру вона реалізувала проєкт “Як бути чоловіком у моїй громаді?” На перший погляд: “Бути та й бути. А в чому складність?” Та насправді гендерні стереотипи заважають чоловікам, хлопцям бути активними в громадському житті.

Історія цієї ініціативи почалася ще 2022 року, коли команда “Хижки” втілювала проєкт Gender Balance. “Хоч проєкт був успішний, — каже Роксолана Стахнів, — хлопці на тренінгах були або дотичні до нашої команди, або ж приходили з кимось за компанію і не до кінця розуміли про що йдеться. Якщо дівчата після тренінгу усвідомлювали якісь цінності й починали щось робити, то з хлопцями усе навпаки. В нашому містечку така проблема, що вони мало долучені до молодіжної політики. Тим паче щодо таких питань, як гендерна рівність і соціальна інклюзія, робота з ВПО”.

Доповнює картину й те, що команда “Хижки” провела опитування та з’ясувала: багатьох хлопців громади обурює тема маскулізму, яка, на їхню думку, пригнічує прагнення бути сильнішими, стійкішими, або ж займатися у спортзалі. І не тільки опитування свідчить про це. Роксолана розповідає, що під час роботи над попередніми проєктами, які  стосувалися стереотипів щодо чоловіків і жінок, від хлопців доводилось чути виразне неприйняття цієї теми. “Такі ситуації, хоч і дріб’язкові, та вони часто повторювалися, — розповідає вона. — Хлопці казали: “Ми й так знаємо, як усе буде. Нам знову скажуть, що жінки є рівноцінними членами суспільства, їх треба поважати. Що ми нового дізнаємося?” Бувало, дехто й погрожував: “Закидаємо банками з протеїновим харчуванням, як ще раз посмієте прийти з проєктами про гендерну рівність і соціальну інклюзію”. 

Є й інший бік медалі. За словами Роксолани, часом хлопці приходили до “Хижки” з ідеями проєктів. “Ми казали, що допоможемо, — продовжує вона, — Але потім хлопці відмовлялися. Не вистачало сміливості. Казали, що не хочуть бути дотичними. Думали, ми самі все організуємо”. Очевидно, якщо люди пропонують ідеї, значить їм не байдуже. Їм би хотілося бути залученими, однак щось заважає. Тому команда “Хижки” продовжує працювати з темою гендерних стереотипів, і в рамках YDA розробила та втілює згаданий вже проєкт “Як бути чоловіком у моїй громаді?”. “Якщо “Gender Balance” зробив перший крок, то чому б цей вектор не розвивати надалі?” — Міркує проєктна менеджерка.

Цього разу вирішили копнути глибше, й водночас ретельніше прокладати місток до авдиторії. Напрацювали стратегію, як доносити свої тези. Поговорили з представницями чи представниками шкіл і розповіли про заплановані заходи. Пояснили, що не замикаються лише на словах “маскулізм” або “фемінізм”, і що тема насправді складніша й більш різнопланова: про права людини загалом та про недискримінацію, про те, як кожен і кожна може, впливати на життя громади. Знову ж таки, запланували проводити тренінги в ліцеях міста, й це дозволило вийти за рамки простору “Хижка”, охопити ширшу та різноманітнішу публіку.

“Ініціатива “Як бути чоловіком у моїй громаді“ — це спроба розв’язати болючі питання і створити безпечний простір для висловлення власних думок, — пояснює Роксолана Стахнів, — спроба навчити, як бути лідер(к)ами, як розвивати критичне мислення, протидіяти дискримінації”.

Працювати чи вчитися

Роксолана розповідає, що доєдналася до програми “Молоді амбасадор(к)и розмаїття” у березні 2024, коли вперше поїхала на воркшоп у Хаті-Майстерні. Це було для неї непросте рішення, та воно стало початком важливих змін. “Передумови були дилемні, — каже проєктна менеджерка “Хижки”, — адже в той час молодіжний центр закінчував один із наших попередніх проєктів (ConnectiOn). Переді мною постав тяжкий вибір: або я залишаюся з командою, зустрічаюся з донорами, або отримую шанс знову вчитися й випробувати себе. Я мала сумніви, чи зробила правильний вибір для себе, для команди чи центру. Та вирішила дати собі шанс, бо розуміла: якщо буду вдосконалюватися і розвиватися, то й молодіжний центр буде крокувати вперед”.

Досвід показав, що це правильне рішення. І що вибір не обов’язково “або-або”, а навчання не перешкоджає роботі, волонтерству чи громадській діяльності. До того ж важко уявити роботу, чи ефективний розвиток організації без постійного навчання. І навпаки — що за навчання, без практики? Одне обов’язково живить і доповнює інше. Дає не тільки нові навички, а дружбу й нові партнерства. “На воркшопі я зрозуміла що таке працювати в команді, — міркує Роксолана. —  Це ж не лише про те, що кожен і кожна має конкретне завдання і виконує його. Це й про спільне творення думок, взаємодію і доповнення одне одного. А ще мені було цінно набути тренерського досвіду, зрозуміти основні принципи лідерства, взаємодії, соціальної інклюзії. Зрозуміти, що дружба може приносити не тільки приємне проведення часу, а й давати зв’язки, які допомагатимуть реалізувати бажання та ініціативи.  Думаю, найголовніше — це те, що “”Молоді амбасадор(к)и розмаїття” навчили мене довіряти й цінувати дружні зв’язки”.

Проєкт «Мережа для демократії: будуємо майбутнє з європейськими лідерами_ками завтрашнього дня»» реалізується громадською організацією «СТАН» та ActionAid у партнерстві з  ГО «Центр суспільних трансформацій ТЕНЕТ», ГО «Інсайт», ГО «Чернівецьке об’єднання «Захист» за підтримки Міністерства закордонних справ Данії. даний проєкт є частиною програми «Молоді амбасадори_ки розмайття». 

Це програма для молоді та молодіжних працівників з посилення соціальної згуртованості для створення інклюзивного, мирного суспільства, мінімізації ймовірності конфліктів, що виникають між різними групами, та прискорення процесу інтеграції молодих людей з числа ВПО. Програму реалізує громадська організація «СТАН» у партнерстві з альянсом за права, рівність та міжнародну солідарність «ActionAid» за підтримки Disasters Emergency Committee (DEC), Global Fund for Children (ША), Terre Des Hommes (Німеччина) та IM Swedish Development Partner (Швеція).