Тренінг для тренерок і тренерів

Молоді амбасадор(к)и розмаїття — це програма для людей, які починають працювати в громадському секторі. Тут мова й про навчання, практичний досвід, і про формування мережі активної молоді. На програмі познайомилися багато людей, вони вже почали працювати разом та втілювати спільні проєкти. 

Завершення участі в програмі для молодих амбасадорів та амбасадорок аж ніяк не означає кінцівку цієї історії. За бажання, для них це тільки початок, це нові виклики та можливості.

Одна з таких можливостей — навчатися далі у форматі ToT (з англ. Training Of Trainers — тренінг для тренер(ів)ок), щоб стати тренерками та фасилітаторами й використовувати нові навички в роботі власних організацій. Або ж — підсилити тренерську команду ГО “СТАН”.

Трохи історії

Програма “Молоді амбасадор(к)и розмаїття” (Young Diversity Ambassadors, скорочено YDA) започаткована ще 2019 року. Вже тоді учасники й учасниці могли продовжити навчання і розвиватись, як тренерки та фасилітатори. Щоправда, в рамках іншого проєкту СТАНу “Школа культурного менеджменту”. Тепер же навчання за моделлю ТоТ є частиною програми YDA. 

Важливо й те, що віднедавна YDA стала частиною міжнародної мережі Global Platforms, яку започаткував альянс за права, рівність та міжнародну солідарність ActionAid.  Завдяки цьому молодь з України отримала більше можливостей для співпраці з однодумцями зі всього світу. Також це збагатило методологію навчання на програмі, в тому числі й на ToT, адже тепер організація глибинніше переймає досвід і багаторічні напрацювання ActionAid. Першим таким кроком стало те, що тренерки СТАНу відвідали міжнародний семінар “Лідерство молоді в надзвичайних ситуаціях”. Більше про це ми писали в попередньому матеріалі.

Одним із наріжних каменів як ActionAid, так і СТАНу, є навчання через дію. Практика — невіддільний елемент. Тож учасниці та учасники ТоТ після перших освітніх модулів  отримали завдання (і водночас підтримку) провести в громадах тренінги щодо важливих для них тем. Крім того, тренерки й тренери початківці практикуватись і на заходах YDA, зокрема вступних воркшопах. Ясна річ, з менторською підтримкою досвідченіших колег.

Як це працює

Перший ТоТ семінар цього навчального сезону провели в Івано-Франківську. Студії поєднали з екскурсіями містом, знайомством із середовищем. Другий ToT відбувся у Вижниці, що на Буковині. Третій, і водночас заключний цього року, провели на базі Хати-Майстерні, в карпатському селі Бабин. Там, зрештою, проводять багато подій у рамках програми, і до ролі таких виїздів у гори ми ще повернемось.

Зараз важливо сказати про кілька фундаментальних речей, на які опирається це навчання. Перш за все, багато уваги присвячено попередньому досвіду учасниць і учасників. Скажімо, коли розглядають ту чи ту методику або вправу, то завжди з огляду на групу. “Тренери орієнтуються на учасників. Запитують: “А які ви знаєте вправи? Що для вас найбільш актуально, що сподобається людям?” — Пояснює тренерка, фасилітаторка Соломія Зінець-Мацишин. До речі, Соломія випускниця програми 2019 року. Тепер вона в тренерській команді YDA, також Соломія дуже активно працює у своїй ГО “Трикутник”.

Цікаво й те, що вправи розглядали під різними кутами зору. “Дуже багато теорії, яка плавно перетікає у практику. — Пояснює учасниця ТоТ Ксенія Уколова. —  У нас був такий формат, що одну й ту саму вправу, ми розглядали і як учасники, і як тренери”. А найголовніше: фокусувалися на тому, для чого це потрібно. “Брифінг для вправи завжди крутився довкола питання: “Щоби що? Для чого це?” —  Продовжує Ксенія. — Так ми розбирали кожну найменшу деталь. Цим нам класно продемонстрували, що в форматі тренінгової діяльності ніколи не має бути зайвого елементу. Якщо там щось є, значить воно справді потрібне”.

Також варто сказати, що ТоТ в рамках YDA — це не тільки про те, як проводити тренінг, на що опиратися. Не лише про методологію. Багато учасниць та учасників говорять, що це навчання дало їм розуміння цінності громадських рухів узагалі. Розуміння, як досліджувати актуальність проблеми, як будувати взаємини з мешканцями громад, як підходити до організаційних питань. Адже успішні тренінги неминуче вимагають багато рутинної підготовчої роботи. “Є ті, хто відповідає на питання, як правильно організувати логістику, зробити рекламу події, як правильно звітуватися. — Пояснює тренерка, фасилітаторка Яна Малига. — Тож молодь навчається не лише проводити тренінги, а й організовувати. Це теж елемент їхнього підсилення. Вони можуть бути не тільки тренерами, вони можуть допомогати в різних регіонах, на різних рівнях”. Таких прикладів багато. Учасники й учасниці нерідкого говорять, що на ТоТ навчилися не тільки тренерства, а застосовують отримані навички як у своїх проєктах, так і в повсякденному житті. Такою є історія Анастасії Халіулової, учасниці ТОТ, керівниці проєктів “Української мережі за права дитини”.

Про навчання і про життя

Анастасія з Маріуполя. Близько півтора місяця пробула в окупації. Коли врешті їй вдалося виїхати, зупинилася в Івано-Франківську. “Ми приїхали до Івано-Франківська великою компанією, — розповідає Анастасія Халіулова, — й за пару тижнів після приїзду пішли знайомитися зі СТАНом, запропонували свої вільні руки та можливості. Звідти все й пішло. Спершу я поїхала на ознайомчий воркшоп у Хаті-Майстерні. Мені сподобалося. А коли відкрився набір на ТоТ, я вирішила, що мені це теж цікаво. Я не знала, як це буде. Думала, що це триденна зустріч про те, як проводити воркшопи. Та насправді тренінг ТоТ дав значно більше. Дав розуміння хто ти, як тренерка-фасилітаторка, що ти маєш робити, як це все повинно працювати”.

Раніше Анастасія вже проводила тренінги чи воркшопи. Та вона каже, що досі робила це переважно інтуїтивно, а тепер навчання дало їй можливість проаналізувати свої сильні та слабкі сторони, зрозуміти, що можна вдосконалити. До того ж Анастасія працює у двох проєктах, в одному з яких займається поверненням дітей, що були депортовані в Росію, або перебували на тимчасово окупованих територіях. Інший проєкт спрямований на реабілітацію цих дітей. “Ми зустрічаємо дітей і надаємо їм повний супровід. Починаючи від психолога, закінчуючи тим, що допомагаємо з одягом, планшетом чи ноутбуком для навчання (бо зазвичай ці сім’ї чи діти приїжджають без нічого). — Пояснює Халіулова. — Досвід ТоТ допомагає мені працювати з молоддю. По-друге, застосовую його в роботі, бо це показало мені, як правильно прописувати програму, як розуміти показники, цілі, терміни. Виходить, що навчання перейшло не в тренерську діяльність чи фасилітацію, а у власне життя”.

Важливо що, важливо з ким

Як і Анастасія, багато молодих людей, що долучилися до програми, вже мали досвід тренерства. Вони теж розповідають, що навчення додало системності, впевненості. “Ця програма принесла системність в розумінні тренерської роботи. — каже учасник YDA і ТоТ Євген Шатілов. — Багато що з інтуїтивного перейшло в рамки усвідомленого алгоритму: що ти робиш, що за чим. Важливо також, що це командна робота і я отримав досвід співпраці в парі з багатьма партнерами та партнерками”.

“Так, я очікувала що буде теоретична частина й нам розкажуть, як треба працювати. — розповідає учасниця Марія Якимович. — Та неочікувано, наскільки це зачепило ціннісну складову, наскільки це нас згуртувало. І мова не тільки про те, що ми будемо гарними колегами. Ми стали  хорошими друзями. Найкраще, що трапилося зі мною у співпраці зі СТАНом — це люди яких я зустріла на цьому шляху. Це найбільша цінність. І мені дуже імпонує, як досвід інших людей збагатив мене.”

Як багато насправді ми можемо 

Як ми вже згадували, більшість воркшопів програми YDA, в тому числі й тренінг для тренер(ів)ок, відбуваються на Хаті Майстерні в горах. Дістатися до неї — це окремий виклик. “Бо є такі, що приїжджають і кажуть: “Піднятись туди — це вже багато. Я виснажений, нічого не можу…”. — пояснює Яна Малига. — Але коли вони роблять над собою це зусилля, то розуміють, наскільки важливий кожен крок до мети.  А ще, важлива підтримка групи й розуміння: “Всі можуть, то зможу і я”. Це додає впевненості в собі”.

Яна Малига розповідає, як добре, що Хата Майстерня відрізана від метушні населених пунктів. Тут можна справді зосередитися. “Можна зрозуміти наскільки природа й усе, що навколо нас може бути ресурсним, — каже Яна, — задуматися про своє ментальне здоров’я. Про те, як не розгубитися в період війни. Як можна нормалізувати себе в тих умовах, які є, а не просто чекати  коли все покращиться і ми “почнемо жити””.

Коли сприяє погода, то учасники й учасниці тренінгів, разом з організаторами підіймаються на Сокільський хребет, під схилами якого розташована Хата. Й це не менш важливо, ніж власне навчальні модулі.  “Коли вони підіймаються туди, — Розповідає Яна Малига. — то кажуть про усвідомлення, що насправді ти можемо набагато більше, ніж дозволяємо собі в думках. Рамки, вони ж у наших головах. І це також відкриття, адже часом молоді люди й не знають про себе, наскільки вони насправді спроможні щось робити й змінювати”.

Проєкт «Мережа для демократії: будуємо майбутнє з європейськими лідерами_ками завтрашнього дня»» реалізується громадською організацією «СТАН» та ActionAid у партнерстві з  ГО «Центр суспільних трансформацій ТЕНЕТ», ГО «Інсайт», ГО «Чернівецьке об’єднання «Захист»   за підтримки Міністерства закордонних справ Данії. даний проєкт є частиною програми «Молоді амбасадори_ки розмайття». 

Це програма для молоді та молодіжних працівників з посилення соціальної згуртованості для створення інклюзивного, мирного суспільства, мінімізації ймовірності конфліктів, що виникають між різними групами, та прискорення процесу інтеграції молодих людей з числа ВПО. Програму реалізує громадська організація «СТАН» у партнерстві з альянсом за права, рівність та міжнародну солідарність «ActionAid» за підтримки Disasters Emergency Committee (DEC), Global Fund for Children (ША), Terre Des Hommes (Німеччина) та IM Swedish Development Partner (Швеція).